– Соціальна зрілість і соціальний інфантилізм особистості в соціонічному аспекті

Соціальна зрілість найбільш значущий психологічний прояв у суспільстві. Людина, яка досягла соціальної зрілості здатна робити вибір, приймати особисті рішення, бере на себе відповідальність за них, адекватно і успішно взаємодіє з соціумом, в якому живе, адекватно сприймає самого себе, оточуючих. Ця особистість:

1) ясно висловлює свої думки, наміри і бажання, які не суперечать її соціотипу;

2) звертає увагу на сигнали свого Я, тим самим приймає всі свої думки і почуття (особистісний блок – 1, 2, 5, 6 функції);

3) здатна бачити і чути те, що відбувається за її межами, диференціювати це від власних проявів і від проявів середовища (соціальний блок – 3, 4, 7, 8 функції);

4) веде себе по відношенню до іншої людини, як до істоти, окремої від неї і унікальної (контактний блок – 2, 3, 5, 8 функції);

5) розглядає існування відмінностей як можливість отримання нової інформації і дослідження, а не як загрозу або причину конфлікту (соціальний блок – 3, 4, 7, 8 функції);

6) сприймає інших людей і ситуації в контексті, тобто з точки зору того, чим вони об'єктивно є, а не того, якими вона їх хотіла б або очікувала побачити (інертний блок – 1, 4, 6, 7);

7) приймає на себе відповідальність за те, що відчуває, про що думає, що бачить і чує, а не заперечує своїх проявів і не дописує їх комусь іншому (особистісний блок – 1, 2, 5, 6 функції);

8) має навички ведення відкритої комунікації, передачі та сприйняття інформації, з'ясування різночитань між нею самою і оточуючими (контактний блок – 2, 3, 5, 8 функції).

Інфантильна особистість незріла в емоційно-вольовій сфері, не вміє приймати рішення, самостійно діяти, адекватно виражати свої почуття, відчуває незахищеність, має знижену критичність до себе та підвищену вимогливість до інших, компенсаторні реакції – фантазування як заміщення реальних вчинків, егоцентризм.

Допомогти проаналізувати особистість з метою виявлення соціальної зрілості або соціального інфантилізму можуть критерії: активність, рефлексія, відповідальність, самостійність, вміння конструктивно взаємодіяти з навколишнім середовищем. Розглянемо деякі поняття.

Активність проявляється в ініціативній участі у суспільно значимій праці, в самовираженні в пізнанні, діяльності та спілкуванні. Пошук способів самовираження і саморозвитку передбачає усвідомлення і прийняття відповідальності за свої рішення, дії та вчинки.

Рефлексія являє собою відстеження людиною цілей, процесу та результатів своєї діяльності, усвідомлення тих внутрішніх змін, що відбуваються, а також усвідомлення себе як особистість, яка здатна змінюватися, суб'єкта діяльності і відносин. Рефлексія − це розуміння, міркування, мислення.

Відповідальність являє собою здатність соціально зрілої людини співвідносити свої індивідуальні можливості, результати своїх дій з необхідними цілями і нормативами.

Самостійність як уміння протистояти впливу інших людей, і рішучість, що виявляється в умінні прийняти остаточне рішення на етапі боротьби мотивів і в умінні реалізувати прийняте рішення.

Конструктивна взаємодія з навколишнім середовищем як уміння особистості зберігати відчуття меж свого Я, експансивно пересуватися в просторі від одного кордону Я до іншого і умінням встановлювати гнучкі, рухливі відносини (межі) з об'єктами зовнішнього світу.

Низький рівень вище перелічених критеріїв у людини з соціально особистісною інфантильністю, а високий – у соціально зрілої.

Формує особистість (зрілу чи інфантильну) вибір, який вона робить у процесі освоєння культури, природи, суспільства, і таким чином набуває індивідуальних психічних якостей, здібностей, норм спілкування, а також розвиває лише їй притаманні таланти та природні властивості.

Вибір індивідуума базується не тільки на типі інформаційного метаболізму (ТІМ) особистості, але й на соціонічному оточенні (які цінності несе оточення, які якості засуджуються, а які заохочуються) та на прийнятті своїх індивідуальних психічних якостей (чи не вважає особистість себе слабкою через етичність, або жорстокою через логічність і т.ін.).

Знання ТІМу допомагає свідомо визначати свій життєвий шлях, особистість стає суб'єктом соціальної життєдіяльності та саморозвитку, творить і створює саму себе, перебудовує свій внутрішній світ. Суб'єктність проявляє себе в різних сферах і завжди її прояви пов'язані з вирішенням протиріч, зі способами реалізації потенцій людини, становленням її авторської позиції.